Привчаємо дітей кожного для роботи артикуляйну гімнастику

«Артикуляційна гімнастика для малюків»

Гімнастика для рук, ніг – справа нам звична і знайома. Адже зрозуміло, для чого ми тренуємо м’язи, щоб вони стали спритними, сильними, рухливими. А ось навіщо язик тренувати, адже він і так “без кісток”? Виявляється, язик – головний м’яз органів мови. І для нього, як і для всякої м’язи, гімнастика просто необхідна. Адже язик має бути досить добре розвинений, щоб виконувати тонкі цілеспрямовані рухи, іменовані звуковимовою. Недоліки вимови обтяжують емоційно-психічний стан дитини, заважають їй розвиватися і спілкуватися з однолітками. Щоб ця проблема не виникла у дитини надалі, варто почати займатися артикуляційною гімнастикою як можна раніше. Дітям двох, трьох, чотирьох років артикуляційна гімнастика допоможе швидше “поставити” правильну звуковимову. Діти п’яти, шести років і далі зможуть за допомогою артикуляційної гімнастики подолати вже сформовані порушення звуковимови.

Спочатку артикуляційну гімнастику необхідно виконувати перед дзеркалом. Дитина повинна бачити, що язик робить. Ми, дорослі, не замислюємося, де знаходиться в даний момент язик (за верхніми зубами або за нижніми). У нас артикуляція – автоматизований навик, а дитині необхідно через зорове сприйняття знайти цей автоматизм, постійно вправляючись. Не засмучуйтеся, якщо деякі вправи не будуть виходити з першого разу навіть у вас. Спробуйте повторити їх разом з дитиною, признаючись йому: “Дивись, у мене теж не виходить, давай разом спробуємо”. Будьте терплячі, ласкаві і спокійні, і все вийде. Займайтеся з дитиною щодня по 5-7 хвилин. Пропоную Вам артикуляційні вправи, якими ви будете з дитиною регулярно займатися.

1. „Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с. 2. „Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою. 3. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с. 4. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с. 5. „Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.  6. „Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів. 7. „Годинник”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.  8. „Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів. 9. „Грибок”. Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння. 10. „Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів. 11. „Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів. 12. „Змійка”. Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів. 13. „Маляр”. Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям.

Артикуляційні вправи

“Віконце”

широко відкрити рот – “жарко”

закрити рот – “холодно”

“Чистимо зубки”

посміхнутися, відкрити рот

кінчиком язика з внутрішньої сторони “почистити” по черзі нижні і верхні зуби

“Місим тісто”

посміхнутися

потьопала язиком між губами – “пя-пя-пя-пя-пя …”

покусати кінчик язика зубками (чергувати ці два рухи)

“Чашечка”

посміхнутися

широко відкрити рот

висунути широкий язик і надати йому форму “чашки” (тобто злегка підвести кінчик язика)

“Сопілочка”

з напругою витягнути вперед губи (зуби зімкнуті)

“Парканчик”

посміхнутися, з напругою оголивши зімкнуті зуби

“Маляр”

губи в усмішці

відкрити рот

кінчиком язика погладити (“пофарбувати”) піднебіння

“Грибочок”

посміхнутися

поцокати язиком, ніби їдеш на конячці

присосати широкий язик до піднебіння

“Кицька”

губи в усмішці, рот відкритий

кінчик язика впирається в нижні зуби

вигнути язик гіркою упираючись кінчиком язика в нижні зуби

“Коник”

витягнути губи

відкрити рот

процокати “вузьким” язиком (як цокають копитами конячки)

“Пароплав гуде”

губи в усмішці

відкрити рот

з напругою виголосити довгий “и-и-и …”

“Хоботок”

витягнувши вперед губи трубочкою, утворити “хобот слоника”

“Набирати водичку”, злегка при цьому прицмокуючи

“Індики бовтають”

язиком швидко рухати по верхній губі – “ба-ба-ба-ба …”

“Горішки”

рот закритий

кінчик язика з напругою по черзі упирається в щоки

на щоках утворюються тверді кульки – “горішки”

“Гойдалка”

посміхнутися

відкрити рот

кінчик язика за верхні зуби

кінчик язика за нижні зуби

“Годинник”

посміхнутися, відкрити рот

кінчик язика (як годинникову стрілку) переводити з одного куточка рота в інший

“Млинець”

посміхнутися

відкрити рот

покласти широкий язик на нижню губу

“Смачне варення”

посміхнутися

відкрити рот

широким мовою у формі “філіжанки” облизати верхню губу

“Кулька”

надути щоки

здути щоки

“Гармошка”

посміхнутися

зробити “грибочок” (тобто присмоктався Широкий язик до піднебіння)

не відриваючи мови, відкривати і закривати рот (зуби не змикати)

“Барабанщик”

посміхнутися

відкрити рот

кінчик язика за верхніми зубами – “де-де-де …”

“Парашутики”

на кінчик носа покласти ватку

широким мовою у формі “філіжанки”, притиснутим до верхньої губи, здути ватку з носа вгору

“Загнати м’яч у ворота”

“Виштовхнути” широкий язик між губами (немов заганяєш м’яч у ворота)

дути із затиснутим між губами мовою (щоки не надувати)