З огляду на особливості розвитку дітей дошкільного віку виокремлюють завдання трудового виховання, пов´язані з формуванням і розвитком мотиваційної сфери, навичок трудової діяльності, становленням особистості.
1.Виховання інтересу до праці дорослих, бережливого ставлення до їх результатів, поваги до людини-трудівника.
Праця є особливим видом діяльності, спрямованим на створення суспільно значущих результатів. Ознайомлюючись із працею дорослих, дитина бачить трудовий процес, його конкретні результати, пізнає їх роль у задоволенні потреб людини. Оскільки дитина від природи схильна до наслідування, все цікаве її приваблює, педагог має широкі можливості для спрямування її вільної діяльності, ініціювання певних емоцій, прагнень. Відпедагога залежить усвідомлення дітьми того, що праця потребує фізичних і вольових зусиль, уміння, терпіння. Спираючись на емоції дітей, бажання брати участь у житті і діяльності дорослих, вихователь роз´яснює, що саме працею дорослих створені всі блага, які їх оточують, наголошуючи, що сенс праці полягає у створенні необхідних для людини благ і розвитку самої людини (інтелекту, умінь, сили, цілеспрямованості, волі). Якщо праця не зорієнтована на конкретний результат, не створює необхідних суспільству, людям цінностей, то вона і не має суспільного значення. Бажано, щоб всі діти пізнавали це не лише зі слів, а й на конкретних життєвих прикладах. Такі старання педагога сприяють формуванню позитивного ставлення дитини до праці дорослих, людини-працівника, майстра своєї справи, розумінню суспільно значущих мотивів праці, усвідомленому прилученню до трудової діяльності.
2. Формування навичок трудової діяльності.
Уже в дошкільному віці діти намагаються наслідувати працю дорослих. Слід допомогти їм усвідомити, що процес має певну послідовність операцій, потребує відповідних старань і вмінь. З часом діти починають розуміти, що перед тим, як приступити до праці, треба знати її мету, уявити її процес і результат, підібрати необхідні засоби (речі, комплекс речей, якими людина діє на предмети праці) і предмети праці (сировина, матеріали тощо), здійснювати цілеспрямовані трудові дії, взаємодіяти з іншими людьми. Спершу діти мають опанувати прості трудові уміння (розстібати і застібати ґудзики, розставляти хлібниці на столи, поливати рослини), а згодом — цілісні трудові процеси (накрити стіл до сніданку чи обіду, випрасувати білизну ляльки, прибрати в куточку природи тощо). Оволодіння трудовими навичками розширює можливості дітей щодо участі у простих трудових процесах вдома, дитячому садку, виховує самостійність, ініціативу, впевненість у своїх силах. Постійна участь у різних видах праці формує вміння і звичку працювати регулярно, переборювати труднощі, виховує організованість, самостійність, вольові якості особистості. Організовуючи трудову діяльність дітей дошкільного віку, педагог має бути особливо уважним до їх індивідуальних особливостей, сприяти виробленню індивідуального стилю трудової діяльності, оволодінню своєрідними прийомами роботи. Це забезпечить максимальне використання цінних особливостей характерів дітей, їх ставлення до праці, компенсує те, що перешкоджає успіху в роботі.
3. Виховання особистості дитини у процесі її трудової діяльності.
Ця група завдань передбачає виховання відповідальності, самостійності, цілеспрямованості, ініціативи й витримки. Без них неможливе формування основ працелюбства (звички до трудових зусиль, готовності брати участь у трудовій діяльності, вміння доводити розпочату справу до завершення). Педагоги, батьки мають зважати, що організм, психіка дошкільників швидко втомлюються від одноманітної, складної роботи, і регулювати обсяг і тривалість конкретних робіт, чергуючи елементи статичного й динамічного навантаження. Оптимізація трудових зусиль дітей вбереже їх від розчарувань, непомірної втоми, що є важливими передумовами їх позитивного ставлення до праці. Розвиток особистості дитини обумовлений такими особливостями праці:— результативність, яка сприяє вихованню цілеспрямованості, звички доводити почату справу до кінця, адже планування майбутнього результату, необхідність виконання запланованого, можливість використання результату спонукають дитину серйозно ставитися до роботи; — творчий характер, що розвиває налаштованість дитини на пошук, удосконалення своєї праці і себе у праці; немає нетворчої праці, оскільки за будь-яких обставин дитина має змогу зробити щось по-новому, не так, як завжди, знайти нові форми взаємодії з однолітками
Самообслуговування
Швидкий темп життя сучасної сім’ї позначився негативно і на трудовій діяльності дітей.
Самообслуговування – перший вид праці, до якого залучають дітей.
Це справжня праця, яка полягає у догляді за своїм тілом, одягом, предметами побуту, і триває вона протягом усього життя людини. Новітні технології здатні полегшити цю працю, але замінити її повністю не зможуть ніколи.
З оглядуна це дорослі мають стимулювати, а не стримувати самостійність дітей на етапі дошкільного дитинства, особливо щодо самообслуговування: підтримувати зусилля дітей, давати позитивну оцінку за результатами цього виду праці. Негативне ставлення дітей дошкільного віку до праці із самообслуговування – результат педагогічних помилок дітей.
Господарсько – побутова праця
Господарсько – побутова праця – другий, не менш важливий вид праці дітей. Загальновідомо, що діти дошкільного віку прагнуть наслідувати
дорослих, діяти за їхнім прикладом.
Господарсько – побутова праця сприяє розвитку дитини:
▲ Фізичному, бо малюк не сидить на місці, а весь час рухається, активно працюють дрібні м’язи рук і очей;
▲ Розумовому, оскільки розвивається сенсорна сфера, дитина набуває нових знань;
▲ Моральному, адже у процесі праці закладаються такі риси, як гуманність, відповідальність, старанність тощо;
▲ Трудовому, так як у дитини формуються трудові вміння і навички, позитивне ставлення до процесу і результату праці;
▲ Естетичному, адже саме цей вид праці допомагає зробити оселю затишною та ошатною.
Праця у природі
Праця у природі – ще один з доступних видів праці для дитини дошкільного віку. Вона є найбільш цікавою для дошкільників, адже природа – джерело найяскравіших вражень для людини. Дітям же природа дає можливість діяти не з простими предметами, а з живими об’єктами, які своїм станом реагують на дії.
Що приваблює дитину в праці у природі ?:
♦ Можливість самостійного пізнання;
♦ Рівноправне спілкування з дорослими;
♦ Позитивна оцінка дій;
♦ Відчуття причетності до родини;
♦ Позитивні емоції спілкування.
Художня праця
Художня праця – найрезультативніший вид праці, доступний дітям дошкільного віку.
Цей вид праці передбачає виготовлення дітьми різноманітних виробів з паперу, глини, тканини, рослинного та залишкового матеріалу тощо. За допомогою ножиців, ниток і голки, клею діти можут виготовляти гарні сувеніри для своїх близьких і знайомих, предмети для ігор, атрибути святкового оздоблення кімнати до свята.
Ручна праця є джерелом насолоди для дітей, засобам розвитку сенсорних відчуттів (дотикових, зорових, слухових), психічних процесів
(уяви, мислення, мовлення), моторних навичок, естетичного чуття, моральних якостей. Але не треба забувати, що організація художньої праці
з дітьми дошкільного віку потребує уваги і керівництва з боку дорослих, що полягає насамперед у забезпеченні дітей матеріалами для праці та у навчанні прийомами роботи з ними.
